Сьогодні, 21 жовтня, виповнилася 73 річниця від проведення одного з багатьох злочинів більшовицького режиму – масової депортації українців до Сибіру, яка в документах радянської каральної системи значилась як «Операція «Захід».
На основі матеріалів архіву СБУ щодо проведення на Буковині та в Кіцманському районі, зокрема, операції «Захід», під час якої понад 600 буковинських родин виселено до Сибіру, матеріал для публікації підготував Василь Мустеца — український історик, який досліджує боротьбу ОУН-УПА на території Буковини.
21 жовтня 1947 року о 6-й ранку одночасно по всій Західній Україні в будинки людей увірвалися представники партії та КДБ, дали півгодини на збори найбільш необхідного, завантажили в товарні вагони та вивезли до Сибіру. Того дня така доля спіткала понад 75 тисяч українців, або ж понад 25 тисяч родин. Це була найбільш масова післявоєнна акція з виселення українців, проте вже не перша подібна акція комуністичної системи, та й не остання – загалом історики нараховують не менше, аніж 8 масових, організованих радянською владою, кампаній із виселення на Буковині.
Цього разу йшлося про виселення виключно родин повстанців, учасників ОУН-УПА – «вбитих, заарештованих, а також тих, які продовжували боротьбу». Загалом чекісти наприкінці вересня 1947 року нарахували на Буковині 950 родин повстанців, у складі яких близько 2500 осіб. При цьому доповідали, що на території Чернівецької області сім’ї оунівців, які підлягали виселенню, є у 110 населених пунктах. Проте оскільки згодом із «Центру» довели «норму» – виселити 600 родин, було прийнято рішення виселити родини повстанців із 66 населених пунктів. Відповідно сформували списки – 600 родин на виселення, а також ще 182 родини – «резерв, враховуючи можливий недобір». Остаточно ж з Буковини було депортовано 616 родин – 1635 осіб, більшість з яких жінки та діти, в тому числі й немовлята.
Основний тягар впав на населення Вижницького, Путильського, Вашківського та Заставнівського районів.
Не обійшла біда осторонь і Кіцманщину. На той час кілька сіл, які нині належать до Кіцманщини, входили до Вашківського району. Цей факт наклав певний відбиток на проведення депортації в районі. Власне, із Кіцманського району було виселено 20 родин, або ж 51 особу (14 чоловіків, 25 жінок та 12 дітей), зокрема із Киселева, Борівців, Шишківців, Ставчан, Валяви та Гаврилівців.
Крім того, із тих сіл Кіцманщини, які на той час входили до Вашківського району, депортовано 68 родин (173 особи), зокрема із сіл Драчинці, Станівці Долішні, Станівці Горішні, Кальнівці, Глиниця та Зеленів. Загалом із Кіцманщини 21 жовтня 1947 року вивезено до Сибіру 90 родин, або ж 228 осіб. Родини, яких виселяли із Кіцманського району, вантажили у вагони на залізничній станції Заставна, а із сіл Вашківського району – безпосередньо у Вашківцях.
Далі на станції Лужани з вказаних вагонів було сформовано ешелон, який вирушив у пункт призначення – станція Половинка (Вуглеуральск) Молотовської (нині Пермської) області Росії, за понад 2800 кілометрів від Чернівців.
Радянськими каральними органами було розроблено детальний сценарій проведення виселення. Напередодні до села направлялася опергрупа, нібито з метою підготовки до проведення виборів та хлібозаготівель. З приїздом у село старший опергрупи скликав нараду активу села, на якій обговорювалося питання про господарські та політичні заходи, а після того проводилася бесіда з поточних політичних питань із розрахунком затягнути цю нараду до 3-4 години ночі. Після цього одразу наказувалося приступити до проведення операції з залученням активу села, учасників зборів. Оперпрацівник направлявся до місця проживання сімей, біля будинків безшумно виставляв охорону, із завданням не випускати нікого з цих будинків і затримувати кожного, хто приходив. Перед початком операції тим, кого виселяють, оголошували рішення радянського уряду, що ця сім’я підлягає виселенню у віддалені райони СРСР у зв’язку з тим, що її члени проводили активну боротьбу проти радянської влади. При цьому роз’яснювалися умови виселення та попереджалося про відповідальність за опір чи спробу ухилитися від виселення. Одночасно оперпрацівник прискіпливо обшукував приміщення. Працівники радянських органів складали опис майна, яке залишалося після виселення, для подальшого розподілення. Окрема інструкція зазначала: «Оперпрацівники та військові підрозділи повинні бути в постійній бойовій готовності і в випадку збройного опору чи виникнення ексцесів вживати рішучих заходів до їх ліквідації, аж до застосування зброї. В усіх випадках застосування в справі зброї необхідно діяти твердо і рішучо».
Згодом поступила вказівка: «Операцию по выселению начать на рассвете в 5.00 (пізніше дані були скориговані і операція почалася о 6-й годині ранку) в назначенный день одновременно во всех селах и по всем семьям. Операцию по подъёму семей и вывозу их за село закончить в течении 2-3 часов».
Проте в плани МДБ втрутився фактор, який важко було врахувати та передбачити в планах. В ніч на 19 жовтня в області розпочалася завірюха, яка не зупинялася до самого моменту виселення. Станом на день початку операції всі дороги замело, проводовий зв'язок повсюди був зруйнований снігопадами. Щодня і навіть щогодини в Чернівці надходили повідомлення з районів про неможливість проведення операції та з проханнями дати вказівки, як далі діяти у зв’язку з погодними умовами.
Незважаючи на зазначені обставини, радянська влада не мала наміру змінювати свої плани. Опівночі з 20 на 21 жовтня поступила вказівка: незалежно від погоди операцію назначити у визначений день і час. В тих районах, де за умовами погоди автомашина не пройде, вивезення сімей організувати будь-якими засобами». В результаті таких дій влади виселення буковинських родин окрім загального жаху самого факту примусового виселення, додалися ще й нелюдські поневіряння. Людей змушували навіть пішки пробиватися через величезні снігові замети.
Завдяки розсекреченню архівних матеріалів зараз ми можемо детально ознайомитись із вчиненням цього злочину радянської комуністичної системи. Наприклад, три документи із архівів спецслужб розкривають підготовку та проведення виселення людей із сіл, які на той час входили до Кіцманського району. Це — план проведення операції в Кіцманському районі, доповідна записка про результати проведення операції, а також рапорт коменданта залізничної станції Заставна, де проводилися завантаження людей до вагонів.
Наразі опублікуємо списки осіб, виселених із кіцманських сіл 21 жовтня 1947 року. Загалом в Кіцманському районі станом на вересень 1947 року чекістами було встановлено 91 родину повстанців у 20-ти населених пунктах, в яких налічувалося 219 осіб. Зокрема, у Кіцмані – 2 родини (3 особи), в Борівцях – 14 (47), в Шишківцях – 11 (25), в Киселеві – 11 (21), Давидівцях – 9 (23), Ставчанах – 9 (21), Валяві – 7 (15), Малятинцях – 5 (15), Гаврилівцях – 4 (8), Суховерхові – 4 (11), Кліводині – 3 (4), Лужанах – 2 (3), Шипинцях – 2 (8), Берегометі – 2 (4) та по одній родині у селах Нові Мамаївці (1 особа), Старі Мамаївці (2), Клокічка (2), П’ядиківці (1), Оршівці (2) та Ошихліби (2).
У зв’язку із встановленням планових показників для області необхідно було виселити 600 родин. Остаточно під виселення потрапили такі родини з Кіцманського району, серед вихідців з яких були повстанці:
Киселів — 7 родин (17 осіб)
1. КЛЕЦКО Олена Георгіївна, 1926 р.н., КЛEЦКО Микола Г., 1928 р.н.
2. КОВАЛЬСКА Параска Іванівна, 1920 р.н.
3. ГОРДЕЙ Олена Григорівна, 1903 р.н.
4. ФІЛІПЧУК Анастасія Василівна, 1907 р.н., ФІЛІПЧУК Ф.І., 1930 р.н., ФІЛІПЧУК А.І., 1943 р.н.
5. ФЕДІРЧИК Василина Василівна, 1929 р.н.,
ФЕДІРЧИК М.В., 1934 р.н., ФЕДІРЧИК П.В., 1937 р.н., ФЕДІРЧИК М.Н., 1896 р.н.
6. ЯКІВЧИК Василина Олександрівна, 1906 р.н., ЯКІВЧИК М.І., 1932 р.н., ЯКІВЧИК А.І., 1935 р.н., ЯКІВЧИК П.І., 1940 р.н., ЯКІВЧИК А.І., 1928 р.н.
7. БАБ’ЯК Марія Георгіївна, 1910 р.н.
Ставчани — 4 родини (14 осіб)
1. ОЛЕКСІЄВИЧ Іхтима Онуфріївна, 1899 р.н., ОЛЕКСІЄВИЧ А.Я., 1920 р.н., ОЛЕКСІЄВИЧ М.Я., 1927 р.н., ОЛЕКСІЄВИЧ А.Я., 1929 р.н., ОЛЕКСІЄВИЧ М.Я., 1933 р.н.
2. АХТИМІЙЧУК Мафта Яківна, 1919 р.н., ГРІЄВ Н.Г., 1939 р.н.
3. ОЙСТРИК Мафта Миколаївна, 1910 р.н., ОЙСТРИК З.І., 1930 р.н., ОЙСТРИК Г.І., 1935 р.н., ОЙСТРИК А.І., 1938 р.н., ОЙСТРИК В.І., 1944 р. н.
4. РУСНАК Мафта Василівна, 1900 р.н., РУСНАК І.Т., 1929 р.н.
Борівці — 4 родини (12 осіб)
1. ГОРДЕЙ Штефанія Іванівна, 1927 р. н., ГОРДЕЙ А.І., 1929 р.н., ГОРДЕЙ В.І., 1935 р.н.
2. СКОРЕЙКО Іванія Василівна, 1929 р. н., СКОРЕЙКО Т.В., 1931 р.н.
3. СЛИВКА Марія Михайлівна, 1927 р.н., СЛИВКА А.М., 1931 р.н.
4. ФЕДОРЯК Олена Олександрівна, 1913 р.н., ФЕДОРЯК Г.С., 1864 р.н., ФЕДОРЯК Е.В., 1875 р.н., ФЕДОРЯК В.Ф., 1935 р.н., ФЕДОРЯК М.Т., 1939 р.н.
Шишківці — 3 родини (8 осіб)
1. РЕХЛО Катерина Василівна, 1894 р.н.
2. ФОЛІБОГА Олена Дмитрівна, 1919 р.н., ФОЛІБОГА М.М., 1927 р.н., ФОЛІБОГА Д.М., 1929 р.н., ФОЛІБОГА З.М., 1934 р.н., ФОЛІБОГА В.М., 1942 р.н., ФОЛІБОГА М.М., 1943 р.н.
3. КРИВЕНЧИК Марія Кирилівна, 1892 р.н.
Гаврилівці — 2 родини (4 особи)
1. ФЕДОРЯК Софія Іванівна, 1919 р.н., ФЕДОРЯК Л.Н., 1941 р.н.
2. СТРИЖИБОРОДА Марія Василівна, 1907 р.н., СТРИЖИБОРОДА М.В., 1931 р.н.
Валява — 2 родини (4 особи)
1. СОПКО Дмитро Юрійович, 1895 р.н., СОПКО Е.Т., 1896 р.н., СОПКО Е.Д., 1928 р.н.
2. ПОЛОВИК Анна Григорівна, 1918 р.н.
До резервного списку по Кіцманському району було включено 8 родин у складі 20 осіб. До їх виселення справа не дійшла, принаймні восени 1947 року. Багато з цих родин і не здогадувались, що у ті тривожні дні були фактично на волосині від депортації в Сибір. Хотілося б дізнатись, як склалась їх подальша доля. Зокрема, до резервного списку були включені:
Суховерхів — 2 родини (4 особи)
1. ШИМАНСЬКИЙ Антон Мафтейович, 1896 р.н., ШИМАНСЬКА Д.А., 1921 р.н.
2. АНДРОНИК Іхтима Діонізівна, 1911 р.н., АНДРОНИК І.І., 1937 р.н.
Малятинці — 2 родини (7 осіб)
1. ВАЛЬЧУК Марія Миколаївна, 1907 р.н., ВАЛЬЧУК Н.В., 1929 р.н., ВАЛЬЧУК С.В., 1937 р.н., ВАЛЬЧУК З.В., 1940 р.н.
2. ГРИГІРЧИК Магдалина Василівна, 1913 р.н., ГРИГІРЧИК С.В., 1939 р.н., ГРИГІРЧИК Е.В., 1883 р.н.
Берегомет — 1 родина (2 особи)
1. КУПЧАНКО Георгій Георгійович, 1889 р.н., КУПЧАНКО З.Д., 1901 р.н.
Витилівка — 1 родина (2 особи)
1. КРИКЛИВЕЦЬ Дмитро Іванович, 1930 р.н., КРИКЛИВЕЦЬ Ю.І., 1934 р.н.
Давидівці — 1 родина (2 особи)
1. ОЛЕКСЮК Катерина Євгенівна, 1891 р.н., ОЛЕКСЮК З.Д., 1926 р.н.
Шипинці — 1 родина (3 особи)
1. ГРЕКУЛ Микола Онуфрійович, 1892 р.н., ГРЕКУЛ М.П., 1895 р.н., ГРЕКУЛ В.Н., 1919 р.н.
Крім того, із тих кіцманських сіл, які на той час входили до Вашківського району, було депортовано 68 родин (173 особи):
Станівці Долішні — 11 родин (22 особи)
1. ЛИСАК Марія Онуфріївна, 1891 р.н.
2. ГАЛЬЧУК Катерина Тодорівна, 1880 р.н., ГАЛЬЧУК Г.М., 1922 р.н.
3. МИРОНЮК Марія Іванівна, 1919 р.н., МИРОНЮК І., 1941 р.н., МИРОНЮК С., 1943 р.н., МИРОНЮК А., 1947 р.н.
4. РУСНАК Катерина Миколаївна, 1920 р.н., РУСНАК Н.Т., 1938 р.н.
5. СОБКО Аксінія Семенівна, 1907 р.н., СОБКО М.М., 1931 р.н.
6. ХАРЕНА Анна Іванівна, 1897 р., ХАРЕНА І., 1929 р.н., ХАРЕНА Е., 1941 р.н.
7. ФРУНЗЕ Олена Георгіївна, 1880 р.н.
8. САНДУЛЯК Віктор Георгійович, 1928 р.н.
9. ПАСІЧНЯК Юстина Дмитрівна, 1888 р.н.
10. САРІОН Розалія Яківна, 1905 р.н.
11. СТРЕЛЬЧУК Семен Онуфрійович, 1876 р.н., СТРЕЛЬЧУК Н.С., 1891 р.н., СТРЕЛЬЧУК А.А., 1937 р.н., СТРЕЛЬЧУК І.С., 1940 р.н.
Станівці Горішні — 12 родин (35 осіб)
1. ЯСИНОВСЬКА Юстина Василівна, 1901 р.н., ЯСИНОВСЬКА С., 1931 р.н., ЯСИНОВСЬКИЙ В., 1933 р.н., ЯСИНОВСЬКА В., 1939 р.н., ЯСИНОВСЬКИЙ Ф., 1935 р.н.
2. ГУНЬКО Олена Миронівна, 1926 р.н., ГУНЬКО В., 1944 р.н.
3. АНДРЕЙЧУК Марія Дмитрівна, 1931 р.н., АНДРЕЙЧУК Ф., 1933 р.н.
4. ЛАКУСТА Домна Григорівна, 1910 р.н., ЛАКУСТА В., 1935 р.н., ЛАКУСТА С., 1937 р.н., ЛАКУСТА М., 1942 р.н.
5. ТРАЧУК Олексій Миколайович, 1886 р.н., ТРАЧУК Р.Г., 1888 р.н.
6. КОСТАЩУК Домна Іванівна, 1919 р.н., КОСТАЩУК Р.І., 1875 р.н.
7. ОСИПЧУК Савета Іванівна, 1923 р.н.
8. РАДОЩУК Василина Георгіївна, 1909 р.н., РАДОЩУК Е., 1932 р.н.
9. ІВАНЧАК Раїфта Степанівна, 1910 р.н., ІВАНЧАК З.Т., 1934 р.н., ІВАНЧАК М.Т., 1937 р.н., ІВАНЧАК С.Т., 1941 р.н.
10. ЛАКУСТА Савета Іванівна, 1900 р.н., ЛАКУСТА Н.В., 1922 р.н., ЛАКУСТА С.В., 1931 р.н., ЛАКУСТА О., 1936 р.н.
11. ГАВДУН Юстина Михайлівна, 1922 р.н., ЛАКУСТА А.І., 1940 р.н.
12. ГАРАМІТА Марія Танасіївна, 1908 р.н., ГАРАМІТА В., 1929 р.н., ГАРАМІТА В., 1930 р.н., ГАРАМІТА С., 1933 р.н., ГАРАМІТА О., 1938 р.н.
Глиниця – 5 родин (17 осіб)
1. ЕРИЧУК Стефанія Тодорівна, 1930 р.н., ЕРИЧУК Д., 1946 р.н.
2. МЕЛЬНИК Марафта Георгіївна, 1907 р.н., МЕЛЬНИК В., 1939 р.н.
3. ГРИГОРІЙ Катерина Дмитрівна, 1892 р.н. ГРИГОРІЙ С., 1939 р.н., МЕЛЬНИК М.Н., 1922 р.н., МЕЛЬНИК П., 1931 р.н., МЕЛЬНИК С., 1925 р.н., МЕЛЬНИК Д., 1941 р.н., МЕЛЬНИК Н., 1944 р.н.
4. ЗВАРИЧ Тодосія Миколаївна, 1930 р.н., ЗВАРИЧ В., 1941 р.н., ЗВАРИЧ К., 1937 р.н.
5. ГУЦУЛЯК-МЕЛЬНИК Домна Самсонівна, 1885 р.н., МЕЛЬНИК В.Я., 1941 р.н., МЕЛЬНИК Е.Я., 1942 р.н.
Драчинці — 26 сімей (70 осіб)
1. МАЛЕШ Савета Севостьянівна, 1906 р.н.
2. СКАРІОЦЬКА Савета Никифорівна, 1927 р.н., СКАРІОЦЬКИЙ Д., 1933 р.н., СКАРІОЦЬКА Ф., 1937 р.н.
3. ГУДИМА Михайло Маркович, 1895 р.н., ГУДИМА Е.М., 1912 р.н., ГУДИМА У., 1932 р.н., ГУДИМА М., 1934 р.н., ГУДИМА А., 1938 р.н., ГУДИМА Е., 1940 р.н., ГУДИМА І., 1944 р.н.
4. СЛЮЗОВИЧ Марія Михайлівна, 1893 р.н., СЛЮЗОВИЧ П., 1930 р.н.
5. ГАСЯК Михайло Селіверстович, 1931 р.н.
6. ПОПОВИЧ Прасковья Миколаївна, 1908 р.н., ПОПОВИЧ Е., 1933 р.н., ПОПОВИЧ Д., 1931 р.н., ПОПОВИЧ М., 1941 р.н.
7. САВЧУК Савета Іванівна, 1890 р.н., САВЧУК М.К., 1922 р.н., САВЧУК А., 1931 р.н.
8. КАЗИМИР Устина Василівна, 1899 р.н., КАЗИМИР Д., 1930 р.н., КАЗИМИР М., 1931 р.н.
9. ПІЦ Домна Олексіївна, 1930 р.н., КОШУРБА А.Т., 1901 р.н., КОШУРБА С.С., 1904 р.н.
10. КУРЧАК Іван Георгійович, 1914 р.н.
11. ПІЦ Євгенія Яківна, 1885 р.н.
12. КОШУРБА Вероня Іллінічна, 1926 р.н., КАШУРБА В.І., 1934 р.н.
13. САДОВА Анна Григорівна, 1874 р.н., САДОВА М., 1922 р.н., САДОВА У., 1941 р.н., САДОВА Д., 1942 р.н.
14. ПРОКОПЕЦЬ Євгенія Петрівна, 1918 р.н., ПРОКОПЕЦЬ Я., 1938 р.н., ПРОКОПЕЦЬ Н., 1943 р.н.
15. ГЕРАСИМ Раїфта Петрівна, 1887 р.н.
16. АВРАМ Мафта Никифорівна, 1887 р.н., АВРАМ Н.П., 1889 р.н., ФІЛІПЧУК Е.П., 1945 р.н.
17. БУДЗ Євгенія Семенівна. 1892 р.н., БУДЗ П., 1935 р.н., БУДЗ С., 1934 р.н.
18. РОТАР Зіновія Георгіївна, 1910 р.н., РОТАРЬ С.Е., 1933 р.н.
19. ПРОКОПЕЦЬ Зіновія Миколаївна, 1877 р.н.
20. ЛУНГУЛ Марія Олександрівна, 1877 р.н., ЛУНГУЛ І.Н., 1902 р.н., ЛУНГУЛ О.І., 1930 р.н.
21. КАЗИМИР-ПУРШЕГА Микола Аннович, 1929 р.н.
22. ДЬЯКОНЕНКО Домна Сергіївна, 1875 р.н.
23. КУПЧЕНКО Діонізій Іванович, 1873 р.н., КУПЧЕНКО С.М., 1876 р.н., КУПЧЕНКО С.Д., 1900 р.н., КУПЧЕНКО А.В., 1908 р.н., КУПЧЕНКО А.С., 1942 р.н., КУПЧЕНКО В.С., 1944 р.н.
24. АВРАМ Андрій Георгійович, 1892 р.н., АВРАМ М.М., 1920 р.н., АВРАМ Г.А., 1933 р.н., АВРАМ І., 1942 р.н., АВРАМ М., 1941 р.н.
25. НОСЕЙ Марія Михайлівна, 1926 р.н.
26. ПІЦ Марія Григорівна, 1920 р.н., БУДЗ С.А., 1877 р.н., БУДЗ Д.Г., 1928 р.н., БУДЗ І., 1936 р.н.
Зеленів — 3 родини (4 особи)
1. КРИЦЯК Зіна Стефанівна, 1929 р.н.
2. КРИЦЯК Євгенія Михайлівна, 1924 р.н.
3. КРИЖАНОВСЬКИЙ Андрій Михайлович, 1891 р.н., КРИЖАНОВСЬКА Е.Т., 1884 р.н.
Кальнівці — 9 родин (21 особа)
1. РУСНАК Михайло Степанович, 1887 р.н., РУСНАК В.М., 1934 р.н., РУСНАК Я., 1936 р.н.
2. ГРИГОРЕЦЬ Фрозина Іванівна, 1903 р.н.
3. ГРИГОРЕЦЬ Анна Василівна, 1908 р.н., ГРИГОРЕЦЬ М., 1932 р.н., ВОЙЦЕНКО Е.А., 1947 р.н., ВОЙЦЕНКО Е.К., 1867 р.н.
4. ФЕДОРЯК Олена Тимофіївна, 1911 р.н., ФЕДОРЯК М., 1946 р.н.
5. МОСКАЛИК Прасковья Іллінічна, 1919 р.н.
6. ДАНИЛЮК Анна Георгіївна, 1898 р.н., ДАНИЛЮК І.Л., 1929 р.н., ДАНИЛЮК А., 1933 р.н.
7. ГЛАГОЛЮК Марія Дмитрівна, 1905 р.н., ГЛАГОЛЮК А., 1937 р.н.
8. ГРУШКОВСЬКА Олена Михайлівна, 1928р.н.
9. СТОЯН Анна Олексіївна, 1909 р.н., СТОЯН А., 1937 р.н., СТОЯН Е., 1943 р.н., СТОЯН В., 1945 р.н.
У радянських документах чітко відзначається, що саме внаслідок політики виселення вдалося остаточно переламати ситуацію в області та в районі в плані організації та вступу людей до колгоспів.
